Дмитро Монатік (Фото:instagram.com/monatik_official)
Монатік також разом з Машею Єфросиніною, Оленою Кравець, Наталією Гаріповою, Сергієм Бабкіним та іншими українськими зірками анонсував благодійний концерт, який відбудеться 1 квітня у Варшаві.
Монатік на сторінці в Instagram написав, що вони з родиною стали біженцями самі того не бажаючи й щодня він себе докоряє за те, що перебуває «у відносній безпеці». 24 лютого співак прокинувся від криків дружини Ірини. Тоді вони знаходилися у Барселоні.
«У мене, як і в мільйонів людей, весь цей час душа роздирається на частини. По-перше, від жорстокої війни у моїй прекрасній країні Україні. По-друге, через те, що я опинився за кордоном, коли все сталося. Ніхто з нас не міг повірити, що російська влада надасть злочинний наказ й розпочнеться війна. 24-го лютого о 5-й ранку мене розбудила дружина з криками: „Почалася війна! Бомблять усі наші міста!“. Це потрясіння не передати словами, не віриш, що це правда. Телефонуєш рідним, які вже сидять у бомбосховищі. Сльози, страх, паніка, ступор. Цигарки одна за одною. Абсолютне нерозуміння що робити та як жити далі. Чомусь впевнений, що всі, хто опинився, як і я, за кордоном у цей момент, також відчувають на собі синдром, що страшно руйнує зсередини, що вижив. Але це не зрівняється з тим, що відбувається у моїй країні, з тим, що відчувають, чули і чують люди в Україні. Зрештою, ми з сім’єю стали біженцями самі того не бажаючи. Щодня я докоряю себе за те, що перебуваю у відносній безпеці. Максимально намагаюся бути корисним, де тільки можна. Діти питають, чому у вас із мамою постійно йдуть сльози. А тут неможливо триматися, дивлячись на все, що Путін, який збожеволів, творить з Україною та нашими людьми. Ми максимально допомагаємо нашій армії, людям, які потребують допомоги, усім, чим можемо. Але синдром того, хто „вижив“, з’їдає все одно», — зазначив артист.
«Почуття страху поступово перетворилося на колосальне почуття ненависті, яке ніколи раніше не відчував. Я намагаюся всіляко перетворити його на бензин, який підзаправить ту силу, до якої я звик і чого навчався усі ці роки. Творчість вона стане іншою, але я завжди намагався в найскладніший час нести добро і світло, любов, віру в мрію. Я бачив у цьому своє завдання. Тепер намагаюся знайти її в душевних руїнах», — додав Монатік.
Ірина Монатік наголосила, що за кордоном вони займаються волонтерською діяльністю. «Так склалося, що 21 лютого ми з сім’єю вилетіли на 4 дні до Барселони. Війна застала нас там. Наше серце досі розривається на частини, адже у Києві залишилися рідні, близькі, команда, все те, що так дорого серцю. Але ми чітко розуміємо, що це не зрівняється навіть з 1% того, що пережили та продовжують переживати люди в Україні. Весь цей час ми активно допомагаємо нашій країні, армії, українцям та дітям. Весь цей час ми також лаємося і сперечаємося, оскільки Монатік вважає своїм обов’язком повернутися до України. Кожен має свій фронт. Щодня ми допомагаємо у координації допомоги українцям, збираємо гуманітарну допомогу у волонтерських групах. Ми обов’язково повернемося, і з працелюбністю та любов’ю до справи ще дуже, дуже багато років пропрацюємо на благо нашій Україні, але сьогодні, коли Господь розпорядився так, і ми опинилися не в Україні, кожен має робити все можливе, щоб бути максимально корисним і не на словах, а на ділі допомогти. Разом ми сила! Віримо у перемогу нашої України! Слава Україні! Слава ЗСУ!», — написала вона.
Источник: newsyou.info